Дифтерія мигдаликів тяжка:

• – гострий початок; температура тіла гектична, фебрильна в перші години захворювання, у подальшому субфебрильна або нормальна на фоні погіршення загального стану; – головний біль, слабкість, кволість, ломота в м’язах та суглобах, порушення сну, знижений або відсутній апетит, повторна блювота; біль у животі; – біль у горлі помірний, відчуття клубка у горлі, утруднене ковтання; – блідість шкіри, періоральний ціаноз; – різко виражений набряк мигдаликів та м’яких тканин ротоглотки дифузного характеру; запах з рота солодко-гнильний, приторний; – наліт фібринозного характеру, плівчастий, щільний, сірувато-білого або брудно-сірого кольору, не знімається шпателем, поверхня слизової під ним кровоточить, розміщений на мигдаликах та за їхніми межами – на піднебінних дужках, язичку, м’якому та твердому піднебінні, бічній та задній поверхні горла; – гіперемія слизової оболонки ротоглотки із ціанотичним відтінком; – регіонарний підщелепний та шийний лімфаденіт; –– набряк підшкірно-жирової клітковини шиї різного поширення (від підщелепної ділянки до грудей, обмежений або поширений, однобічний або симетричний); – геморагії на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння; – ранні ускладнення.

Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів:

• – дуже гострий початок; – біль у горлі при ковтанні; – біль у ділянці шиї; – біль при відкриванні рота; – біль при пальпації лімфатичних вузлів; – температура тіла гектична; – прогресуюча слабкість, млявість, запаморочення, нудота, багаторазове блювання, анорексія; – набряк мигдаликів та супутніх слизових оболонок ротоглотки різко виражений; – гіперемія ротоглотки із ціанотичним відтінком; – регіонарний підщелепний, шийний лімфаденіт; – наліт на піднебінних мигдаликах плівчастий, фібринозний.

Дифтерійний круп:

• – початок поступовий; – температура тіла субфебрильна; – осиплість голосу в перші години (добу) хвороби, потім – афонія; – кашель спочатку гучний, грубий, гавкаючий, потім – беззвучний; – швидке наростання симптомів дихальної недостатності; – у розпал хвороби характерне утруднення дихання під час вдиху, шумне дихання з подовженим вдихом, за участю допоміжної мускулатури; – характерна стадійність – катаральна, стадії – стенотична та асфіктична; – в асфіктичній стадії – серцеві тони приглушені, пульс частий, аритмія; сплутаність свідомості, непритомність, судоми. – під час ларингоскопії – набряк, гіперемія слизової оболонки, сіруваті плівки в гортані та на істинних голосових зв’язках, при поширеному крупі – плівки в трахеї та бронхах; – часте поєднання з дифтерією мигдаликів та назофарингеальною дифтерією.

Дифтерійний фарингіт:

• – утруднення носового дихання; – гугнявість голосу; – біль у горлі з іррадіацією у вуха; – виділення з носа сукровично-гнійного характеру; – відсутнє видиме запалення у порожнині носа; – при задній риноскопії – набряк та помірна гіперемія слизової оболонки глоткового мигдалика і (або) на його поверхні – фібринозні плівки; – «списоподібний» наліт, який сповзає по задній стінці глотки; – регіонарний (задньошийний) лімфаденіт; – прояви загальної інтоксикації помірні або значні (млявість, блідість, анорексія, підвищення температури).

Дифтерія переднього відділу носа:

• – утруднення носового дихання і смоктання у дітей першого року життя з невеликим слизовим, серозно-слизистим або кров’янисто-гнійним виділенням; – подразнення шкіри біля отворів носа з екскоріаціями та тріщинами; – температура тіла субфебрильна, рідко – фебрильна; – в’ялий тривалий затяжний перебіг; – під час риноскопії – типові фібринозні дифтеритичні нальоти на перегородці носа або поверхневі ерозії можуть бути на раковинах, дні носа, у навколоносових пазухах; – починається з ураження однієї половини носа, потім процес переходить на другу половину; – набряки в ділянці перенісся, щік, під очима – при тяжкій формі.